Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 5912 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4,38
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А я дякую за те, що з"являються на цьому сайті, хоч інколи, україномовні поезії. З повного радости серця дякую Вам за вірш!
В молитві слово, ніби вершник в русі.
Вогненна міць! Глибинна чистота!
Господь! Я дякую, що є !!!такі!!! бабусі,
Що моляться за села і міста!
Виділене слово не вкладається в розмір.
Василь Мартинюк
2008-07-18 08:27:12
Вам відкрився Ісус - я радію з Вами! Вірш чудовий! Особливо образи - душа, неначе перелітний птах; слово, ніби вершник. Деякі дрібниці: для милозвучності краще - в серці ув Ісуса, рима краса - небеса вже стала банальною, але все-таки вона природно звучить у вірші. Божих благословень!
Наталья Незнакомкина
2008-07-18 13:34:49
Чудово!
Світлана Касянчик
2008-07-19 00:45:00
Гарний вірш. І приємно що останнім часом на цьому сайті побільшала української поезії. Але справді, заберіть "такі" - розмір виправиться і змісту це не зашкодить. Комментарий автора: Дякую за відгуки))))))))))))))
Надежда Дудка
2010-12-08 04:35:16
Милозвучно,щиро...Чудово.Благословіння Вам Божого. Комментарий автора: І Вам щедрих Божих Благословінь
Крым - Сотниченко Андрей Крымские горы-особая любовь.Когда-то давно мне открыли их друзья из Ялты,и я узнал,что кроме моря,солнца и пляжа в Крыму есть ЭТО-горы.Горные купели,серебристые сосны(я и не знал,что такие бывают!),попадали и в туман сплошной-опасная штука,в полуметре ни зги не видно,садишься и тупо ждешь,пока рассеется-сорваться в пропасть-легко и непринужденно:)Не забуду 1-й подъем свой на плато-последние сантиметры-из последних же сил,из"не могу",благо,напарник тянул,опытный.И потом-вот это неописуемое,когда дотянулся и взглянул на море,вниз,а там рассветное солнце,словам неподвластно..Короче..лучше гор может быть только..правильно-Тот,Кто их создал.Ему хвала вовеки,и песнь эта.Аминь
